сину, мн. сини, -вей, -вьям і (висок.) сини, -ов, м.
Як правильно Сини та сини?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Р. | сина | синів△ |
| Д. | сину | синам △ |
| Ст. | сина | синів △ |
| Тв. | сином | синами △ |
Чи можна сказати сини?
– Так, справді сини – застаріла форма, з високого поетичного стилю. Форма сини поряд з формами брати, друзі, дядьки походять із давньоруських утворень зі значенням збірності (нерозчленованої єдності, сукупності).