ТРІЙНИК, -А, м. 1. Предмет, що має три які-л. однорідні частини або що складається із трьох частин.
Як пишеться слово?
СЛОВО1, -а, мн. слова, слів, -ам і (устар.)
Як правильно писати трієчник чи трієчник?
ТРІЙНИК, -а, М. 1. Розг. Учень, який зазвичай отримує задовільні оцінки, трійки.