Що робили з дітьми репресованих?
Якщо вони мали діти (у віці від одного року до 15), то вони поміщалися до дитячих будинків. У радянських містах почали оперативно створювати спеціальні дитячі приймачі, куди відправляли синів та дочок репресованих громадян. У приймачах діти могли бути як кілька днів, і кілька місяців.
Що робили із дітьми ворогів народу?
Підлітків, яким було понад 15 років, перевіряли на «ступінь соціальної небезпеки». Тих, кого визнавали здатними до антирадянських дій, вносили до особливого списку: їх поміщали до таборів, виправно-трудових колоній чи дитячих будинків особливого режиму. Збережена копія